Що очікувати від ультразвукових досліджень? Як такі дослідження можуть допомогти Вашому лікарю в виборі найкращої стратегії подолання Вашої недуги? Яка логіка таких обстежень? Чи серед показів до обстеження Ви знайдете і Ваші скарги?
Усталеного протоколу ультразвукового обстеження черевної порожнини в Україні не існує. Ми в Лео Клініці користуємось протоколами прийнятими в Північній Америці (зокрема в Канаді та США). Зокрема описані нижче протоколи це рекомендації Американського Інституту Ультразвуку. Вони допоможуть Вам зрозуміти чому, що і як ми досліджуємо.
Покази:
· Біль у животі, боці та/або спині
· Ознаки або симптоми, які можуть бути віднесені до черевної та/або заочеревинної області, такі як жовтяниця або гематурія
· Пальпаторні аномалії, такі як утворення в животі або органомегалія
· Аномальні лабораторні показники
· Ненормальні висновки при інших дослідженнях візуалізації, що вказують на черевну та/або заочеревинну патологію, які потребують додаткової характеристики; і спостереження за відомими або підозрюваними аномаліями в черевній порожнині та/або за очеревинному просторі.
· Оцінка захворювань жовчовивідної системи та підшлункової залози, включаючи жовчні камені, холецистит, дисфункцію жовчного міхура, атрезію жовчовивідних шляхів, кісту холедоха, холедохолітіаз, панкреатит, псевдокісти, аномалії підшлункової залози та новоутворення підшлункової залози
· Пошук метастатичного захворювання або прихованого первинного новоутворення, що доповнює інші дослідження
· Пошук джерела гарячки та інфекції
· Оцінка цирозу, портальної гіпертензії; скринінг на гепатому;
· Травма живота
· Оцінка патології сечовивідних шляхів, включаючи, але не обмежуючись цим, розширення сечовивідних шляхів, кам’яну хворобу, наслідки інфекції та значну залишкову сечу
· Оцінка артеріальної гіпертензії та підозри на стеноз ниркової артерії
· Пошук наявності вільної або локалізованої перитонеальної та/або заочеревинної рідини
· Оцінка підозрілих вроджених аномалій
· Оцінка підозри на гіпертрофічний пілоростеноз, мальротацію та/або заворот середньої кишки, інвагінацію, некротичне запальне захворювання кишечника, апендицит, тифліт, а також інші патології кишечника
· Передтрансплантаційна та посттрансплантаційна оцінка
· Планування та проведення інвазивної процедури
· Абсолютних протипоказів немає.
Печінка
Паренхіму печінки оцінюють на предмет вогнищевих або дифузних змін. По можливості порівнюють ехогенність печінки з ехогенністю правої нирки. Крім того необхідно навколопечінкові судини, включаючи нижню порожнисту вену (НПВ), печінкові вени та ворітну вену
При потребі оглядають поверхню за допомогою високочастотного у пацієнтів з ризиком розвитку цирозу.
Для судинних досліджень використовують кольоровий та спектральний допплер для документування характеристик кровоплину та напрямку кровоплину. Структури, які можуть бути досліджені, включають магістральні та внутрішньопечінкові артерії, печінкові вени, магістральні та внутрішньопечінкові портальні вени, внутрішньопечінкову частину НПВ, колатеральні венозні шляхи та стенти.
Жовчний міхур і жовчовивідні шляхи
Регулярне обстеження жовчного міхура слід проводити на адекватно розширеному жовчному міхурі, якщо це можливо. У більшості випадків голодування протягом принаймні 4 годин перед плановим обстеженням дозволить адекватно розтягнути нормально функціонуючий жовчний міхур. Для немовлят і дітей період голодування має відповідати віку. Вимірювання товщини стінки жовчного міхура також додається, якщо візуально стінка потовщена. У дорослих товщина стінки більше 3 мм є аномальною. Якщо пацієнт відчуває біль, слід оцінити чутливість до стиснення датчика над жовчним міхуром (сонографічна ознака Мерфі).
Внутрішньо печінкові жовчні протоки слід оцінити на предмет розширення, потовщення стінки, внутрішньо просвітних ознак та інших аномалій. Загальну печінкову протоку в воротах печінки слід виміряти від внутрішньої стінки до внутрішньої .
Підшлункова залоза
По можливості слід ідентифікувати всі частини підшлункової залози — головку, гачкоподібний відросток, тіло та хвіст.
При потребі краще візуалізувати підшлункову залозу можна при пероральному введенні води та зміні положення пацієнта
При обстеженні підшлункової залози необхідно оцінити наступне:
Аномалії паренхіми, такі як утворення і кальцифікати
Дистальну загальну жовчеву протоку в області головки підшлункової залози
Періпанкреатична область оцінюється на предмет аденопатії.
Селезінка
Оцінюється та при потребі вимірюється в двох площинах. Вимірювання довжини та/або об’єму селезінки може бути корисним для оцінки ступеня збільшення. По можливості ехогенність лівої нирки слід порівнювати з ехогенністю селезінки. Слід спробувати продемонструвати ліву пів-діафрагму та прилеглий плевральний простір. Прохідність судинної системи селезінки можна оцінити за допомогою допплерівського дослідження.
Кишечник
Якщо є занепокоєння щодо патології кишечнику, кишку можна оцінити на предмет потовщення стінки, розширення, м’язової гіпертрофії, утворень, прилеглого запалення або скупчення рідини та інших аномалій. У педіатричній популяції ультразвукове дослідження пілоруса та/або верхньої брижової артерії/вени може бути корисним для оцінки причини блювоти немовляти. Дозована компресійна ехографія допомагає у візуалізації червоподібного відростка та іншої кишки
Про ультразвукові дослідження периферійних артерій детально:
Які покази до ультразвукового обстеження периферійних артерій? Чи ці скарги також є і у Вас? Що очікувати від ультразвукових досліджень? Як такі дослідження можуть допомогти Вашому лікарю в виборі найкращої стратегії подолання Вашої недуги? Яка логіка таких обстежень?
Усталеного протоколу ультразвукового обстеження артерій кінцівок в Україні не існує. Ми в Лео Клініці користуємось протоколами прийнятими в Північній Америці (зокрема в Канаді та США). Зокрема описані нижче протоколи розроблені Американським Інститутом Ультразвуку. Вони допоможуть Вам зрозуміти чому, що і як ми досліджуємо.
Дослідження периферійних артерій.
Покази/Протипокази
1. Виявлення стенозів або оклюзій у сегментах периферичних артерій у пацієнтів із симптомами з підозрою на оклюзійну хворобу артерій. Ці пацієнти можуть наступні скарги: кульгавість, біль у спокої, ішемічна втрата тканини, аневризма та емболізація артерій.
2. Моніторинг місць попередніх хірургічних втручань, включаючи місця попереднього шунтування із синтетичними або авто-венозними трансплантатами.
3. Моніторинг місць різних черезшкірних втручань, включаючи ангіопластику, тромболізис/тромбектомію, встановлення стента.
4. Спостереження за прогресуванням раніше виявленого захворювання, такого як задокументований стеноз артерії, яка не зазнала втручання, аневризми, атеросклероз або інші оклюзійні захворювання.
5. Оцінка підозрюваних судинних та периваскулярних аномалій, у тому числі таких, як артеріїт, фібром’язова дисплазія, аневризми, псевдоаневризми, розшарування артерій, травми судин, артеріовенозні нориці, тромбози, емболи та судинні мальформації.
6. Картування артерій перед оперативними втручаннями.
7. Уточнення або підтвердження наявності значних артеріальних аномалій, виявлених за допомогою інших методів візуалізації.
8. Оцінка цілісності артерій в умовах травми.
9. Оцінка пацієнтів з підозрою на синдром “стиснення в грудному отворі” (thoracic outlet syndrome), наприклад з онімінням в руці, болем, поколюванням або холодною рукою.
10. Проба Аллена для встановлення прохідності долонної дуги.
11. Оцінка скроневої артерії на предмет скроневого артеріїту та/або локалізація біопсії скроневої артерії при підозрі на діагноз темпорального артеріїту.
Логіка обстеження артерій нижніх кінцівок:
Розроблені спеціальні сонографічні методики, адаптовані до клінічних показів, в залежності від сегментів артерій та конкретної патології, що оцінюється. Зазвичай йдеться про дослідження з приводу стенозів. Діагностичні критерії стенозу є різні для різних артерій. Наприклад навіть при обстеженні підключичної артерії вони інші ніж при обстеженні артерій нижньої кінцівки. Також вони відрізняються між нативними та післяопераційними артеріями.
Переважно покладаються на вимірювання швидкості , яку коригують під кут спектрального доплерівського сигналу. Кут, створений напрямком кровоплину та напрямком ультразвукового променя, повинен бути 60° або менше. Оцінки швидкості, зроблені за зображеннями з використанням більших кутів, менш надійні.
Для спектрального доплера визначають коефіцієнти швидкості, абсолютну швидкість, індекси пульсації та час прискорення. Можна використовувати один або кілька критеріїв. Критерії можуть бути підтверджені для деяких, але не для всіх сегментів артерій (наприклад, час прискорення досліджувався в клубових і загальних стегнових артеріях). Форма хвилі, наявність або відсутність турбулентності та напрямок потоку можуть використовуватися для відповідних ситуацій.
Техніка проведення обстеження є складною і враховує дуже багато факторів. Наприклад для стенозу артерій слід оптимізувати кольоровий допплер, щоб виявити звуження просвіту та високу швидкість в області стенозу.
Лікар має ретельно оцінити судину по всій довжині, щоб визначити найвищу пікову систолічну швидкість (PSV). Найвищий PSV всередині аномального сегмента слід порівняти з нормальними сегментами. Так визначається ступінь стенозу.
Найвищий скоректований щодо кута пік систолічної швидкості при стенозі слід зафіксувати в поздовжньому зображенні. Вимірювання та оцінка спектральної кривої проводиться в нормальному сегменті артерії на 1–4 см проксимальніше (перед підозрюваним стенозом), а також дистальніше стенозу, оскільки там ми очікуємо падіння швидкості та постстенотичні порушення потоку/турбулентність. Дистальні аномалії, а також постстенотична форма хвилі tardus parvus є ознаками гемо динамічно-значимого порушення кровоплину. Після стенозу також необхідно задокументувати колатеральні гілки, та напрям потоку всередині артерії.
Також має бути задокументовано розташування будь-якого ураженого або оклюзованого сегмента і приблизну довжину такого ураженого сегмента.
Про ультразвукове дослідження калитки детально:
Які покази до ультразвукового обстеження калитки? Чи ці скарги також є і у Вас? Що очікувати від ультразвукового дослідження? Чи таке дослідження може допомогти Вашому лікарю в виборі найкращої стратегії подолання Вашої недуги? Яка логіка такого обстеження?
Усталеного протоколу ультразвукового обстеження артерій кінцівок в Україні не існує. Ми в Лео Клініці користуємось протоколами прийнятими в Північній Америці (зокрема в Канаді та США). Зокрема описані нижче протоколи розроблені Американським Інститутом Ультразвуку. Вони допоможуть Вам зрозуміти чому ,що і як ми досліджуємо.
Покази:
Показами до УЗД калитки є:
· Біль в калитці, також внаслідок травми яєчка, ішемії/перекруту, післяопераційний біль та інфекційне або запальне захворювання калитки.
· Оцінка пропальпованого пахового, калиткового або тестикулярного утвору.
· Оцінка асиметрії, набряку або калитки.
· Оцінка потенційної внутрішньокалиткової кили.
· Виявлення/оцінка варикоцеле.
· Дослідження причин чоловічого безпліддя.
· Локалізація непальпованих яєчок.
· Оцінка стану яєчок локалізованих в паху.
· Виявлення прихованої первинної пухлини у пацієнтів з метастатичною пухлиною статевих клітин або незрозумілою ретроперитонеальною аденопатією.
· Спостереження за пацієнтами з попередніми первинними новоутвореннями яєчок, лейкемією або лімфомою.
· Оцінка аномалій, помічених під час інших досліджень (включаючи комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну та позитронно-емісійну томографію).
· Оцінка порушення статевого розвитку.
Особливості проведення огляду
Яєчка слід оцінювати щонайменше в 2 площинах: поздовжній і поперечній. Поперечні зображення повинні бути отримані у верхній, середній і нижній частинах яєчок. Поздовжній огляд слід отримувати в центрі, а також посередині та збоку. У випадках гострого набряку або болю деякі автори пропонують спочатку оцінити безсимптомну сторону, а потім – симптоматичну з такими ж/подібними параметрами сірого та допплерівськими параметрами. Кожне яєчко слід оцінити повністю. Розмір, ехогенність і кровоплин кожного яєчка та придатка яєчка слід порівнювати з контралатеральною стороною. Якщо пальпаторна аномалія є показом для УЗД, цю область слід безпосередньо дослідити. Якщо яєчко не виявлено в мошонці, слід сканувати іпсилатеральний паховий канал і пахові кільця.
Необхідно оцінити відповідні екстратестикулярні структури. Головку, тіло і хвіст придатка яєчка слід оцінити, коли це технічно можливо. При підозрі на перекрут яєчка слід оцінити сім’яний канатик і супратестикулярну ділянку. Слід оцінити стінку мошонки, включаючи шкіру вище. Додаткові прийоми, такі як маневр Вальсальви і вертикальне положення, можна використовувати за потреби. Будь-які відхилення повинні бути задокументовані. Об’м яєчок можна отримати за допомогою формули Ламберта (довжина × ширина × висота × 0,71) або формули еліпсоїда (довжина × ширина × висота × 0,52).
Допплерографія повинна використовуватися в міру необхідності при обстеженні калитки та необхідна при гострому болі в мошонці та оцінці варикоцеле.
Про ультразвукові дослідження детально:
Обстеження черевної аорти.
Що очікувати від ультразвукових досліджень? Як такі дослідження можуть допомогти Вашому лікарю в виборі найкращої стратегії подолання Вашої недуги? Яка логіка таких обстежень? Чи серед показів до обстеження Ви знайдете і Ваші скарги?
Усталеного протоколу ультразвукового обстеження черевної аорти в Україні не існує. Ми в Лео Клініці (LeoClinic) користуємось протоколами прийнятими в Північній Америці (зокрема в Канаді та США). Зокрема описані нижче протоколи це рекомендації Американського Інституту Ультразвуку. Вони допоможуть Вам зрозуміти чому, що і як ми досліджуємо.
Покази до обстеження черевної аорти:
При обстеженні черевної аорти ми маємо хочемо виключити аневризму чи дисекцію, оцінити атеросклеротичні зміни черевної аорти, виявити післяопераційні ускладнення.
В багатьох випадках пацієнти спрямовуються на такі обстеження якщо визначається:
– пульсуючий утвір в животі або шум над аортою;
– незрозумілий біль у попереку, болі в боці або животі.
Такі скарги зустрічаються при аневризмі або дирекції.
Однак аневризма аорти може бути безсимптомна, і тому ще більш небезпечна.
В групі ризику є:
– чоловіки віком від 65 років, які коли-небудь курили;
– жінки віком 65 років і більше з факторами ризику серцево-судинних захворювань;
– особи віком 50 років і більше з сімейним анамнезом аневризми аорти та/або периферійних судин;
– особи з особистим анамнезом захворювання аневризми периферичних судин;
– особи з іншими факторами ризику для AAA.
Якщо аневризму виявлено, то в таких випадках ми проводимо спостереження
Рекомендації щодо повторного огляду пацієнтів такі:
Для розміру AAA 3,0–3,9 см контрольне УЗД кожні 3 роки.
Для розміру AAA 4,0–4,9 см, повторне обстеження щорічно.
Для розміру AAA 5,0–5,4 см контрольне обстеження кожні 6 місяців.
Крім того ми проводимо спостереження за пацієнтами після оперативного втручання , особливо після ендоваскулярної пластики аневризми аорти.
Що ж вважається аневризмою. Це залежить від розташування і статі.
Так якщо розширення розташовано нижче відходження ниркових артерій, то для чоловіків аневризмою вважається розширення діаметру 3 см або більше.
Для жінок та невеликих за зростом людей, аневризмою буде вважатись розширення діаметру яке або більше або дорівнює 1,5 діаметру більш проксимальної частини аорти, краніальніше до ниркових артерій.
Для ділянки над черевним стовбуром аневризмою можна вважати, якщо її діаметр перевищує 3,9 см у чоловіків або 3,1 см у жінок.